Денна спека. Від неї не допомагають навіть стіни будинку. Задуха і виснаження. Як рятуватися?.. Іти на луки... Пришвидшую кроки і ось... потрапляю ніби в інший світ...

Конюшина, спориші. ВасИльки духмяно шепочуть: «Нахилися до нас, поговори з нами». А там трішки далі розіслалося ціле море суниці; червонясті, зрілі ягоди сором'язливо ховають свої личка у листячку. Спускаюся нижче потаємною стежинкою, зусібіч порослою хвощем, відчуваю неймовірну свіжість і прохолоду, бо вже зовсім поруч струмочок. «Ква-ква! Кум-кум!» - виспівують свої пісні на різні голоси жабки. Прислухаюся, ось бусол клацає дзьобом, вишукуючи обід для своєї малечі. Коники взялися вигравати веселих мелодій, та так завзято, що аж луна іде в усібіч. І над усим цим буйством і звучанням царює неповторний запах польового різнотрав'я. Обережно доторкаюся до квіток чебрецю і новий аромат підіймається в повітря - гіркувато-ніжний, що розтривожує серце згадками про далеке і неповторне дитинство...

Час зупиняється... Мить безкінечна і прекрасна... Дякую за життя...